Озокерит для теплових аплікацій

Озокерит — природний мінеральний теплоносій нафтового походження з воскоподібною структурою. Відомий також як гірський віск. Використовується для місцевих теплових аплікацій у фізіотерапії, реабілітації та санаторно-курортній практиці.

До складу природного озокериту входять парафінові вуглеводні, мінеральні оливи, смолисті та інші природні компоненти. Колір може варіюватися від темно-коричневого до чорного.

Як діють озокеритові аплікації

Одна з основних властивостей озокериту — висока теплоємність і низька теплопровідність. Він накопичує тепло та поступово віддає його тканинам, забезпечуючи тривале і рівномірне прогрівання ділянки аплікації.

Під час охолодження озокерит твердіє та дещо зменшується в об’ємі, створюючи додатковий компресійний вплив.

Теплові аплікації з озокеритом застосовують для:

• тривалого місцевого прогрівання;
• розслаблення м’язів;
• підтримки місцевого крово- та лімфообігу;
• зменшення м’язового спазму;
• зменшення больових відчуттів;
• підтримки обмінних і відновлювальних процесів у тканинах;
• теплового та компресійного впливу на ділянку аплікації.

Озокерит для суглобів, спини та м’язів

Озокеритотерапія традиційно використовується у фізіотерапевтичній та санаторно-курортній практиці як складова комплексних програм при хронічних і підгострих станах, коли теплолікування не протипоказане.

Серед напрямів застосування озокеритових аплікацій:

• суглоби та хребет: артрити поза стадією загострення, артрози, остеохондроз, бурсит, міозит, тендовагініт, контрактури та наслідки травм опорно-рухового апарату;
• нервова система: неврити, невралгії, радикуліт, поліневрити, наслідки травм периферичних нервів та спинного мозку;
• органи дихання та ЛОР-органи: окремі хронічні запальні захворювання поза стадією загострення;
• травна система: озокеритотерапія може входити до комплексних фізіотерапевтичних програм при хронічному гастриті, коліті, холециститі та виразковій хворобі поза гострою стадією;
• гінекологія та урологія: теплові процедури з озокеритом застосовуються у фізіотерапевтичних і санаторно-курортних програмах при окремих хронічних запальних станах;
• периферичні судини: озокеритотерапія може застосовуватися при окремих захворюваннях периферичних судин на початкових стадіях за відсутності протипоказань;
• реабілітація: у відновлювальних програмах після травм опорно-рухового апарату та при окремих наслідках уражень периферичної нервової системи.

Озокеритові аплікації не замінюють основного лікування захворювання. За наявності хронічних захворювань можливість, ділянку та режим теплолікування рекомендовано погодити з лікарем.

Спосіб застосування

Перед використанням озокерит необхідно розтопити на водяній бані.

Метод нашарування. Розплавлений озокерит температурою 55–60 °C наносять на шкіру пласким пензлем, після чого закривають компресним папером та утеплюють.

Озокеритова ванночка. Після нанесення першого шару кисть або стопу поміщають у клейончатий мішок, наповнений розплавленим озокеритом температурою 60–65 °C.

Серветно-аплікаційний метод. На шкіру накладають серветки з 8–10 шарів марлі, просочені розплавленим озокеритом, що охолоджується. Зверху розміщують серветки, просочені озокеритом температурою 65–70 °C, після чого ділянку закривають клейонкою та утеплюють.

Кюветно-аплікаційний метод. Розплавлений озокерит наливають у кювету глибиною близько 5 см, вистелену медичною клейонкою. Після охолодження озокериту до 50–54 °C сформовану аплікацію разом із клейонкою виймають із кювети, накладають на необхідну ділянку тіла та утеплюють.

Тривалість процедури: 30–60 хвилин.
Частота процедур: щодня або через день.
Курс: 15–20 процедур.
Повторний курс: через 3–4 місяці після погодження з лікарем.

Особливі вказівки

Шар озокериту, який безпосередньо контактує зі шкірою, повинен мати відносно низьку температуру — 50–55 °C. Це допомагає захистити шкіру від контакту з більш гарячими шарами та зменшити ризик опіку.

Не наносити надмірно гарячий озокерит безпосередньо на шкіру.

Перед першим застосуванням рекомендовано перевірити індивідуальну переносимість засобу.

Повторне використання озокериту

Озокерит можна використовувати повторно. Перед наступним застосуванням використаний озокерит нагрівають до 90–100 °C протягом 30–40 хвилин та додають до нього до 20% свіжого озокериту.

Використаний озокерит необхідно очищати у розплавленому стані шляхом фільтрації через 2–3 шари марлі.

При появі ламкості та крихкості до повторно використовуваної маси можна додати вазелінову олію.

Протипоказання

Не застосовувати при індивідуальній чутливості до озокериту.

Теплові процедури з озокеритом протипоказані при гострих запальних та інфекційних процесах, вираженому атеросклерозі, ішемічній хворобі серця, цирозі печінки, тиреотоксикозі, деяких новоутвореннях і кістах, прогресуючих захворюваннях нервової системи та інших станах, при яких теплолікування протипоказане.

Під час вагітності та грудного вигодовування, а також за наявності хронічних захворювань застосування необхідно попередньо погодити з лікарем.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці, у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.